П`ятниця, 2017-12-15, 11:19 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

Каталог файлів

Головна » Файли » Методична скарбничка

Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році
2015-01-20, 9:54 PM

        Педагоги і психологи  можуть зробити багато для того, щоб заспокоїти учнів і допомогти їм адекватно ставитися до подій. Постійний контакт із вчителями та друзями допоможе дітям відновити відчуття безпеки. У такі часи відданість, співчуття та навички вчителя стають особливо важливими та потрібними. Дорослим необхідно бути завжди  готовими  до діалогу зі своїми учнями - вони повинні відчувати, що вчителі готові їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.
Потрібно бути готовими до  непростих запитань з боку учнів; дітям потрібно давати правдиві пояснення витоків та перебігу ситуації, розповідати про ті зусилля держави і громадянського суспільства, що докладаються для відбиття зовнішньої агресії проти України, відновлення миру та порядку в країні. Взаємна підтримка педагогів, батьків і школярів є украй важливою. Потрібно підтримувати  учнів, допомагати їм долати стрес та страхи, «перемикати» на конструктивну діяльність.
Належну увагу педагогічні працівники повинні  приділяти також  власному самопочуттю: не  забувати піклуватися про своє емоційне та фізичне здоров'я. Діти, які бачать довкола себе впевнених, спокій­них та бадьорих дорослих, швид­ше повертаються до норми, звичайної поведінки
Діти, які перебували у населених пунктах, що були захоплені терористами, в зоні бойових дій потребують особливої уваги з боку педагогів і навіть психологічної допомоги. Спільними зусиллями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, Професійної асоціації дитячих аналітичних психотерапевтів, Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла  Страда - Україна», Всеукраїнської громадської організації «Жіночий консорціум України» розроблено методичні рекомендації «Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та пост-конфліктний період».
      Книга містить рекомендації з організації діяльності з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними працівниками та батьками. Скористатися електронною версією зазначених методичних рекомендацій можна на веб-сайті Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи МОН  і НАПН України: psyua.com.ua.

      Задля консолідації суспільства необхідно, з одного боку, враховувати полікультурність українського суспільства,  з іншого - посилити патріотичний характер навчання та виховання. Для прикладу, проявами патріотизму є громадянський вчинок курсантів севастопольської Академії Військо-Морських Сил України імені П.С.Нахімова, які в ході окупації міста відмовились вшановувати прапор чужої держави й на знак протесту виконали Державний Гімн України, поведінка учнів Української гімназії у  м. Сімферополь. Безперечним прикладом патріотичного виховання є  сучасні військові, медичні працівники, волонтери. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до національного та міжнародного законодавства, засад демократичної, правової держави. Під час організації навчально-виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства  від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

      Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення  у позаурочний час дитячих та молодіжних ігор, як то Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра „Сокіл” („Джура”), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України  “Козацький гарт” тощо.
Варто активізувати діяльність історичних клубів в школах, ліцеях, коледжах, де учні матимуть можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність та неповторність культури представників всіх національностей, що становлять українську політичну націю.
Під час проведення виховних заходів з молоддю доцільно використовувати навчальні дебати, що є важливим засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання.
Особливої уваги потребують питання превентивного виховання, які передбачають впровадження  системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.
Проведений моніторинг стану кримінальних правопорушень свідчить про те, що превентивне виховання потребує удосконалення. Так, упродовж першого півріччя 2014 року  у країні майже 3,3 тис. неповнолітніх вчинили кримінальні правопорушення (досудове розслідування за якими закінчено). Із них: 1 518  учнів   загальноосвітніх навчальних закладів,  845  учнів професійно - технічних навчальних закладів.
      Характерною ознакою криміногенної ситуації в підлітковому середовищі є зміна її структури в бік зростання корисливих злочинів. Найпоширенішими злочинами залишаються крадіжки, тобто майнові злочини, які складають 60 %  від усіх злочинів, скоєних підлітками.
Виховання емоційної культури та конструктивної поведінки особистості є одним із ключових пунктів виховного процесу сучасної школи. Його актуальність обумовлена підвищеним рівнем тривожності школярів. Проявляється це у стресі, тривозі, агресії, особистісних розладах. Існує   необхідність   вчити   дітей толерантному ставленню одне до одного, проводити роботу з розвитку  комунікативних  навичок спілкування. Необхідно також налагодити взаємодію з органами внутрішніх справ щодо ефективної профілактики конфліктів та інших негативних проявів серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
      При плануванні превентивної роботи радимо взяти до уваги інформацію, яка характеризує  соціологічний портрет сучасної дитини.
Так, упродовж останніх років Центром науково-освітніх інновацій та моніторингу м. Києва проведено ряд досліджень, у контексті яких вивчалися питання морально-духовного та етичного спрямування. Характерологічний портрет чотирнадцяти-п’ятнадцятирічних підлітків визначився такою шкалою цінностей: чесність, правдивість (82%); почуття гумору (65%); повага до інших (58%) та доброта (57%). На жаль, найменш цінними рисами особистості сучасні підлітки вважають гордість (5,3%), практичність (9,6%), самокритичність (10,4%) і толерантність (16,2%).
Тривожним показником є те, що кожний п’ятий 14-15 - річний респондент цінує в людях уміння досягти бажаного будь-якою ціною та виплутатися з будь-якої ситуації; 17 % опитаних вважають, що поводитися треба так, щоб насамперед було зручно їм. З огляду на такі настрої зростає роль належного сімейного виховання,  відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та підняття її авторитету,  підготовка молодого покоління до дорослого, сімейного життя.
      Орієнтація на сімейні цінності корелюється із результатами дослідження, проведеного у березні 2013 року Київським інститутом і проблем управління ім. Горшеніна: більшість молодих українців (65,3%) вважають сім'ю важливішою в житті, у порівнянні з кар'єрою. Цей факт є свідченням того, що попри глобалізацію сучасної цивілізації, українці ментально залишаються зорієнтованими на родинні цінності.
Актуальною є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї – це перші вихователі дитини. У навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на дітей та підлітків залежить від багатьох чинників: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління), побутові умови, морально-психологічний клімат, загальна культура, мікроклімат в родині, спілкування батьків із дитиною, єдність інтересів членів родини. Цілеспрямована робота має проводитися щонайменше у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи, підготовка молодого покоління до дорослого життя.
      Рекомендуємо впроваджувати у навчальних закладах програми підготовки молоді до подружнього життя та формування відповідального батьківства. Зокрема, розроблено комплекс навчальних програм сімейного виховання «Сімейні цінності» для 8–9 класів,  навчально-методичний посібник до навчальної програми «Сімейні цінності». Методичні матеріали з цієї проблематики розміщено на офіційному веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (www.iitzo.gov.ua) у розділі «Навчально-методичне забезпечення виховної роботи».

Категорія: Методична скарбничка | Додав: StarSUT
Переглядів: 116 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Час
Друзі сайту
Зворотній зв'язок
E-mail отправителя *:
Тема письма:
Текст сообщения *:

Ми в соцмережах
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0