П`ятниця, 2017-12-15, 11:17 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

Робота з обдарованими дітьми

      Що таке обдарованість? Обдарованість - це вияв природних можливостей організму людини, що значно перевищують середній рівень. Матеріальною основою цих можливостей, або задатків, є особливості будови та функціональні властивості головного мозку й окремих його аналізаторів. Це зумовлено тим, що найбільших успіхів людина досягає тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені й розвинуті. Тому професійна спрямованість, професійний відбір і професійна освіта мають відповідати здібностям і схильностям людини.  

Ось кілька з тлумачень поняття "обдарованість":

* * *

Обдарований - який має великі природні здібності; здібний, талановитий. Здібність - природний нахил до чого-небудь; обдарування; талант. (Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2002 р.)

* * *

Обдарованість - специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, що дозволяє виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, відмінному від умовного "середнього рівня". (Б.Чижевський)

* * *

Обдарованість - поєднання трьох компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання; видатних розумових здібностей і креативності. (Дж.Рензуллі)

* * *

Обдарованість - це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а ще й сукупність її особистісних характеристик. (Л.Слободянюк)  

* * *

Обдарованість - високий рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей. (В.Чудновський, В.Юркевич)

* * *

Обдарованими називають тих, хто показує гарні результати або високий рівень здібностей в одній чи декількох галузях діяльності: загальні інтелектуальні здібності, академічні здібності, продуктивне мислення, здібності до лідерства, художні й артистичні здібності, психомоторні здібності. (Мануела Да Сільва)

* * *

Обдарованість - це працелюбство. (Н.Лейтес)

* * *

Обдарованість - це набір здібностей, здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності. (Н.Лейтес)

* * *

Обдарованість - завжди унікальна, тому марно шукати універсальні ознаки обдарованих дітей. (Р.Стернберг)

* * *

Обдарованість є наслідком розвитку вроджених задатків під дією як внутрішніх, суб'єктивних, так і зовнішніх, стосовно особистості, соціальних чинників. (О.Музика)

* * *

Розумово обдаровані діти - це діти, які різко виділяються із середовища ровесників високим розумовим розвитком, який є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. (Ю.Гільбух)

* * *

Здібність - це такі індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності й не зводяться тільки до знань, умінь та навичок, які вона має. (Психологічний словник)

* * *

Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку. (І. Мороз)  

Критерії обдарованості

Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:

1. Часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку.

2. У них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні.

3. Рано починають класифікувати і диференціювати інформацію, що надходить до них.

4. Із задоволенням захоплюються колекціонуванням, при цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підставах.

5. Мають великий словниковий запас. Із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття.

6. Можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них.

7. Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять ніяких обмежень своїх досліджень.

8. У ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні висновки.

9. Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" в своє заняття, якщо воно їм цікаве.

10. Мають сильно розвинуте почуття гумору.

11. Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу.

12. Відзначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно.

13. Часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію.

14. Їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.

Основні риси обдарованості можна представити наступною схемою:

      Хист реалізується лише за умови вміння індивіда трудитись. Слід зауважити, що якості обдарованості неможливо сформувати тільки шляхом зовнішнього впливу, тому виховання потрібно будувати так, щоб спонукати дитину до самовиховання. Відповідно, мистецтво виховання – мистецтво пробудження у вихованця його власних сил. Необхідно дитині давати не тільки свободу самодіяльності, а й можливість у певних межах обговорювати з дорослими своїми намірами. Ознайомлення з різноманітною діяльністю, глибокі й помірно численні враження допомагають інтенсивному розвиткові природних завдатків людини. Потрібні для творчості фарби, звуки, руки обдаровані діти знаходять у спілкуванні із природою. Природа ж пробуджує мислення, уяву фантазію. Проте творча думка, творча уява розвивається також під впливом літератури. Відомо, що видатні вчені були змалку схильні до читання наукових книжок. А майбутні поети – 9 літня А. Ахматова, М. Цвєтаєва, Л. Українка зачитувались серйозними ("дорослими”) творами. Сучасні дослідження, проведені відомим психологом А. Барком, містять цікавий матеріал для доповнення рекомендацій батькам і педагогам з питань виховання обдарованої дитини, проте і не вказувати надмірних захоплень ї обдарованістю. Не можна перетворювати життя людини в інструмент захоплення батьківських амбіцій. слід створити всі умови для розвитку таланту, але не насаджувати дитині своїх захоплень, не культивувати необхідності будь-що досягти неперевершених результатів, не перевантажувати, не змушувати постійно займатись улюбленою справою. Все це може відбитись улюбленим предметом, може стати причиною неврозу, психічного захворювання або ж розвинути в дитини пихатість і притензійність. Обдарована дитина, як правило, сама заявляє про себе, ускладнюючи життя самовпевнених консервативних дорослих. В ідеалі ж, констатує теоретична педагогіка, кожна розумово повноцінна дитина по-своєму талановита, і вихователь повинен проникнути в внутрішній світ кожного вихованця. Недоцільно підганяти всіх дітей під одну мірку. Це призводить до духовного рабства. На думку Г. Песталоцці, навіть однакова любов до дітей не має заступати індивідуальностей. Тому система орієнтована на виховання обдарованої дитини позитивно вплине на пробудження і розвиток природних задатків кожної дитини. Обдаровані люди приносять велику користь суспільству, державі, є її гордістю. Тому перед суспільством, державою, школою, позашкільним закладом  і сім'єю постає проблема навчання і виховання таких дітей. Велике значення мають додаткові заняття з обдарованими дітьми, їх активна участь у різноманітних масових заходах - змаганнях, конкурсах, фестивалях, тощо. Підтримка, систематичне навчання творчості, належна оцінка здібностей талановитого вихованця сприяє ще більшому розкриттю його обдарованості. Все ще ведуться суперечки про те, чи можна навчити творчості. Однак якщо виключити ту крайню точку зору, згідно якої творчість є малопоясненим феноменом і його не тільки важко стимулювати, але й неможливо науково досліджувати, то можна, враховуючи дані науки та практичні розробки, вважати: творчості можна і треба вчити. Творчість, перш за все, це створення чогось нового, відмінного від уже існуючого. Головне у визначенні творчості пов'язано саме зі створенням того чи іншого продукту (матеріального чи духовного), який характеризується оригінальністю, незвичайністю, чимось істотно за формою та змістом відрізняється від інших продуктів такого ж призначення. Тому важливо, щоб у психологічному визначенні творчості був відображений саме цей момент суб'єктивної значимості: творчість є діяльність, що сприяє створенню, відкриттю чого-небудь раніше для даного суб'єкта невідомого Ще не вивчені секрети впливу однієї особи на іншу, але, у всякому разі, приймається без будь-яких застережень, що люди впливають один на одного і прямо, наприклад, вимовляючи слова, й опосередковано - просто тим, які вони є, як одягаються, ведуть себе і т.д. Поряд з батьками, педагоги є проектувальниками характерів. Педагог може дати дитині головне - інтерес до життя і праці, вказати шляхи, по яких можна йти і шукати, дізнаватися, вивчати, осягати нове, долучатися до творчості і розвивати обдарованість.

Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Час
Друзі сайту
Зворотній зв'язок
E-mail отправителя *:
Тема письма:
Текст сообщения *:

Ми в соцмережах
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0